Вінницький Центр розвитку місцевого самоврядування, створений за сприяння Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону України, продовжує працювати  у напрямку підтримки процесів децентралізації на Вінниччині. Центр надає експертну та методологічну допомогу громадам регіону з питань впровадження секторальних реформ – медицина, освіта, культура, безпека, муніципальні послуги, ЦНАП, а також веде інформаційно-консультаційну діяльність з питань створення спроможних ОТГ в області.

Нещодавно, у селах Мончин та Сопин Мончинської сільської територіальної громади Погребищенського району відбулись громадські слухання з питань об’єднання. В обговоренні взяв участь радник з децентралізації Вінницького ЦРМС  Євген Шаповалов. Він наголосив на добровільністі об’єднання  і підкреслив, що мешканці самі можуть вирішувати долю громади. Водночас, експерт звернув увагу на те, що наближається зміна адміністративно-територіального устрою і важливим на даному етапі є формування  спроможних ОТГ. Євген Шаповалов прокоментував стан об’єднання громад у Вінницькій області та навів аргументи щодо дотримання методики формування територій ОТГ відповідно до перспективного плану.

«До початку реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, що розпочалася в Україні 2015 року разом із прийняттям Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (далі-Закон) та формування перших об’єднаних територіальних громад (далі-ОТГ), Вінницька область налічувала 736 місцевих рад. Це був другий показник в Україні та лише на одну раду поступався першій Львівській області. Наразі в області функціонує 35 ОТГ, 5 ОТГ очікує на постанову ЦВК про призначення перших виборів весною 2019 року (з них в 3-ох ОТГ вибори, що були заплановані на грудень 2018 не відбулися через введення на території області режиму воєнного стану), 2 міста обласного значення (Вінниця та Хмільник) здійснили приєднання територіальних громад до свого складу. Загалом Вінницька область посідає 10 місце в Україні за кількістю створених ОТГ. Водночас одним з найбільших негативних факторів є мала чисельність населення в цих громадах. 19 ОТГ або 45,2% налічує менше 5 тисяч осіб. Це пояснюється негативим сальдо народжуваності та смертності, що показують райони (крім Шаргородського), процесами урбанізації (в Україні наявна тенденція до скорочення сільського населення та зростання міського). Враховуючи подрібненість територій місцевих рад області (для прикладу Запорізька область при майже однаковій площі налічувала 321 територіальну громаду), ОТГ Вінниччини покривають лише 17,2% площі. Нерідкою на Вінниччині є факт об’єднання двох чи трьох сільських територіальних громад. Зрозуміло, що після завершення реформи адміністративно-територіального устрою в 2020 році конфігурація функціонування базового рівня має набути кінцевого вигляду. Таким чином постає питання щодо розширення територій ОТГ. Станом на сьогодні це можна здійснити в порядку, передбаченому статтею 8 Закону. За минулий 2018 рік відповідні рішення про приєднання до 10 ОТГ та 2 міст обласного значення прийняли 22 територіальні громади», – повідомив експерт.

Радник з децентралізації Вінницького ЦРМС наголосив, що основною вимогою добровільного приєднання до ОТГ або міста обласного значення окрім суміжності територій є належність територіальних громад до відповідних перспективних ОТГ, що приєднуються  в перспективному плані формування територій громад.

«Проектом перспективного плану, що був схвалений Вінницькою обласною радою в 2015 році передбачалося створення 106 ОТГ. Станом на сьогодні Кабінетом міністрів затверджено лише 39,5% території області. Таким чином більша частина територіальних громад в області знаходиться в статусі так званої «білої плями». Таким чином  лише 4 територіальні громади із 22 станом на початок 2019 року змогли завершити процес та перейти на прямі міжбюджетні відносини.  Будь-яке приєднання територіальних громад до ОТГ та міст обласного значення необхідно було схвалювати сесією обласної ради та очікувати затвердження точкових змін до перспективного плану Кабміном. Дуже часто вся процедура займала близько півроку, територіальні громади втрачали час, кошти та можливості для розвитку. Для вирішення даної проблеми Вінницькою обласною державною адміністрацією, спільно із Вінницьким відокремленим підрозділом Установи «Центр розвиту місцевого самоврядування» із врахуванням вимог Методики формування спроможних територіальних громад, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №214 від 8 квітня 2015 року, було розроблено Проект перспективного плану, що налічує 68 спроможних перспективних ОТГ та охоплює всю територію області. На етапі підготовки Проекту перспективного плану доволі поширеною серед районного керівництва виявилася ідея створення ОТГ по чинних адміністративних межах району. Водночас є чітка норма, визначена в Методиці, що вказує на те, що зона доступності потенційного адміністративного центру визначається на відстані не більш як 20 кілометрів дорогами з твердим покриттям (в окремих випадках 25 кілометрів). Звісно, Методика не є абсолютною догмою й в деяких випадках не може бути застосованою через фізичну відсутність будь-яких населених пунктів в зоні доступності. Для прикладу дана ситуація має місце в Херсонській області, де відстань між найближчими населеними пунктами, враховуючи особливості степового рельєфу може складати 30 – 40 кілометрів», – пояснив Євген Шаповалов.

На прикладі  Мурованокуриловецького району можна спостерігати, що з 26 територіальних громад в зону доступності до районного центру не потрапляють 9 територіальних громад.

«Показовою є Лучинчицька територіальна громада. Для того щоб дістатися до районного центру, необхідно подолати 36 кілометрів, тоді як відстань до смт. Вендичани складатиме лише 10 кілометрів. Подібна ситуація спостерігається й по сусіднім Немерченській, Лучинецькій та Плосківській територіальним громадам. Логічним кроком є віднесення даних громад Мурованокуриловецького району до перспективної Вендичанської ОТГ Могилів-Подільського району. Таким чином виконується одна з ключових ідей реформи децентралізації – наближення публічних послуг до населення та покращення їх якості, що прописано в статті 4 Закону. Загалом серед 27 районів найбільшу кількість об’єднаних громад передбачається створити у Вінницькому районі. Проектом перспективного плану визначено шість центрів перспективних ОТГ – місто Вінниця, селище міського типу Вороновиця та Стрижавка, села Якушинці, Лука-Мелешківська та Агрономічне. Водночас Проектом перспективного плану передбачається об’єднання вже існуючих ОТГ між собою. Згідно чинного законодавства, даний механізм можна здійснювати в добровільному порядку. Не дивлячись на те, що громада може бути об’єднаною, органом управління все одно залишається міська, селищна або сільська рада, що має право приймати рішення про добровільне приєднання до об’єднаної територіально громади керуючись статтею 8 Закону. Таким чином Сокиринецьку ОТГ, що була створена в 2016 році коли об’єдналися Сокиринецька та Парпуровецька територіальні громади, в перспективі необхідно приєднувати до Лука-Мелешківської ОТГ. Ця необхідність викликана економічними чинниками. Сокиринецька ОТГ хоч і перебуває в близькості до обласного центру, займає останнє місце серед 34 ОТГ Вінниччини, що перейшли на прямі міжбюджетні відносини в 2018 році згідно рівня доходів на одного мешканця. Дане значення досягає  817 грн. на одного мешканця, коли приміром в Лука-Мелешківській ОТГ цей показник становить 2732 грн. на одного мешканця. Аналізуючи структуру власних надходжень Сокиринецької ОТГ можна дійти висновку, що із 11,5 млн грн. власних надходжень 50%  складає акцизний податок із роздрібного продажу пального, що як відомо, починаючи з 2020 року не буде надходити до місцевих бюджетів», – прокоментував експерт.

«При очікуваному зменшенні в 2020 році власних надходжень до бюджету ОТГ із 11,5 млн. грн. до 6 млн. грн. ОТГ зможе забезпечити лише видатки на утримання апарату ради (2,9 млн. грн.) та дошкільну освіту (3,4 млн. грн.). Тобто коштів на заробітну плату технічному персоналу закладів шкільної освіти, що як відомо фінансується за рахунок місцевих бюджетів й в Сокиринецькій ОТГ складає 2,5 млн. грн., не вистачатиме. Також раніше створений відділ освіти, видатки на який складають 0,5 млн. грн. доведеться ліквідовувати. Водночас для належного функціонування громади й прямого виконання норми статті 4 Закону необхідне створення власного ЦПМСД, комунального господарства, нових профільних виконавчих органів сільської ради. Звісно ж, коштів на це в бюджеті ОТГ при збереженні нині діючого її територіального складу не знайдеться», – наголосив Євген Шаповалов.

Як повідомив експерт, перспективний план не зобов’язує територіальні громади об’єднуватися та не ліквідовує діючі ОТГ, що в перспективі мають приєднатися до більш сильніших громад. Водночас цей документ розблоковує приєднання територіальних громад до ОТГ та міст обласного значення та має на меті недопущення подальших втрат громадами значних фінансових ресурсів. До того ж, при майбутній зміні адміністративно-територіального устрою Вінницька область матиме узгоджену на місці дорожню карти реформування базового рівня.

«Вінницька обласна рада як орган місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст повинна взяти відповідальність за територію й відкинувши популістичні загравання з електоратом, зробити важливий крок, спрямований на розвиток Вінниччини, схваливши на черговій сесії проект перспективного плану», – зауважив Євген Шаповалов, радник Вінницького ЦРМС з децентралізації.