На вулицях Вінниці з недавніх пір розмістили білборди із зображенням кремезного чоловіка у військовій формі, який тримає в руці спортивну медаль. Хто він, задавалися Ви питанням? Це Віктор Торкотюк – людина дивовижного поєднання умінь і професійних навичок, спортивна гордість міжнародного рівня, захисник України та корінний вінничанин. В 2019 його визнали спортсменом року в Вінниці.

Доля людини – не тільки літературний оборот, а й феномен, який визначає, що є в нашій батьківщині ті, ким ми можемо по праву пишатися. 40-річний вінницький спортсмен Віктор Торкотюк – творець секції тайського боксу в Вінниці і голова профільної обласної спортивної федерації. Завдяки його відданості спортивній «рукопашці» у Вінниці почали формувати команду спортсменів для представлення області в національних чемпіонатах і готувати резерв для змагань міжнародного рівня. Незважаючи на вік, Торкотюк до сих пір не тільки займається єдиноборствами, але і захищає на рингу честь України.

Віктор Торкотюк, здобувши перемогу на Чемпіонаті України з тайського боксу, отримав право представляти країну на міжнародному першості в Бангкоку. І там він не підвів. В ході складних і напружених поєдинків, які потребують максимальної концентрації і мобілізації внутрішніх ресурсів людини, він посів третє місце, зійшов на п’єдестал переможців і з гордістю спостерігав, як вгору злітають в тому числі і українське полотнище. Мерія Вінниці і обласна влада не раз відзначали його заслуги на спортивному поприщі. Але і це лише частина його дивовижної долі.

Віктор Торкотюк – не тільки спортсмен. Він діючий військовослужбовець української армії, входить в еліту з еліт збройних сил України. Торкотюк – військовий розвідник-снайпер.

Такі як він йдуть попереду основних підрозділів, прокладаючи дорогу піхоті і бронетехніці, забезпечуючи прикриття флангів, займаючи стратегічні для оборони і наступу місця, утримуючи їх часто під натиском переважаючих сил противника. Торкотюк служить в зоні операції об’єднаних сил на сході країни. Практично з передової його направляли для участі в міжнародних змаганнях і можна лише уявити, якою силою волі треба мати, щоб переключитися з режиму воєнного в режим спортсмена-професіонала, приборкати емоції, подолати втому і перемогти.

А ще захисник України – батько чотирьох дітей і людина дивовижної філософії, який більшу частину вільного часу віддає розвитку обласного спорту. Можна зрозуміти гіркоту тренера, коли подаючі надії підопічні змушені їхати, припиняти тренувальний цикл, але Торкотюк не здається. Поєднання спортивної цілеспрямованості і військової витримки змушують його продовжувати йти до мети, розвивати починання, шукати молоді таланти, пояснювати, що цей спорт не для слабких духом. На таких, як Віктор, ентузіастах і патріотах, відданих країні і справі, в Україні тримається дуже багато.