Невдовзі відбудуться парламентські вибори, про них сьогодні говорить чи не кожен українець і у транспорті, і в магазині, і у черзі на звірку по комунальним платежам. Адже це буде наступним раундом боротьби за країну, перший бій вдалось виграти під час президентських виборів. Коли стався безпрецедентний випадок й перемогу здобув Володимир Зеленський майже у всіх областях нашої держави. Люди чітко дали зрозуміти, що хочуть змін, що їм набридли політики які сидять у парламенті десятиліттями та тільки й думають що про свою недоторканість. Нарешті знайшлась людина яка заявляє на весь голос, що зніме цю кляту недоторканість із себе, і відкрито запропонувала старому парламенту ухвалити зняття її з депутатів.

Але що ми бачимо, вони хапаються за свої крісла, знаходять тисячу аргументів проти. Але є один вислів, який характеризує цю ситуацію: Той хто хоче – шукає можливості, а хто не хоче – шукає відмовки. Так і наші депутати, все у них не так і все не те, із інавгурацією тягнули, і виборчу систему вони змінити не можуть, і недоторканість зняти також. Все, набридло, досить!

Позаяк я людина, котра слідкує за політичною ситуацією і всебічно підтримую нашого нового президента, тому постійно стежу за міськими новинами в очікуванні зареєстрованих кандидатів від нової політичної сили «Слуга народу». І от врешті побачив що по моєму рідному 12 округу, де я проживаю балотуватиметься Анатолій Драбовський, ректор Вінницького кооперативного інституту та віце-президент Вінницької обласної федерації важкої атлетики.

І ось тут я зрозумів, що наш президент не помилився взявши до своєї команди Анатолія Григоровича, адже знаю про цю людину лише хороше. Педагог, економіст, заслужений працівник освіти України, доктор економічних наук, багаторічний керівник освітнього закладу, гарний сім’янин, багатодітний батько.

При чому багатодітний як в родині, так і на роботі, адже ставиться до студентів очолюваного ним закладу як до своїх дітей. Переймається їх майбутнім, переживає у якій країні їм доведеться жити, чи будуть для них робочі місця за спеціальністю, чи не доведеться їм думати про виїзд з держави.

Задля цього Анатолій Драбовський постійно працює над розвитком Вінницького кооперативного інституту, зокрема, нещодавно була підписана двостороння угода про співпрацю між навчальним закладом м. Кельце Республіки Польща та Вінницьким кооперативним інститутом. Ця співпраця є вкрай важливою, адже у навчальних закладів почалась нова спільна історія. Угода даєможливість вишам насамперед обмінюватися навчальними програмами та іншими здобутками системи освіти. Вінницькі студенти, випускники кооперативного інституту,також отрималиможливість здобуття «подвійного» диплома бакалаврів та магістрів.

Історія Вінницького кооперативного інституту розпочалася понад 90 років тому, протягом яких заклад був кооперативною школою, технікумом, коледжем. Нині інститут здійснює підготовку фахівців за освітніми ступенями бакалавра, спеціаліста та магістра. Щорічно ліцензуються нові спеціальності, яких потребує ринок праці регіону.

На базі інституту відкритий Подільський центр іноземних мов, де студенти вишу та усі бажаючі можуть опанувати п’ять європейських мов: англійську, німецьку, французьку, іспанську та польську.

Анатолій Драбовський, щоденно працюючи над успішним розвитком навчального закладу, довів свою компетентність та фаховість. Я довіряю цій людині.

 

Але задля цього необхідно виграти ще один бій, як кажуть третій тур президентських виборів.

Петро Чорний, мешканець Вінницького району.