Національна академія аграрних наук України (НААН) – одна з найбільш потужних наукових інституцій в Україні, яка для виконання своїх функцій наділена чималими ресурсами, серед яких, зокрема, і найбільш цінний сьогодні – земля.

Ця організація володіє одним з найбільших земельних банків у державі. За даними, які надані Академією до Верховної Ради України, у постійному користуванні наукових установ та підприємств НААН знаходиться 465,3 тис. гектарів земель, з яких 364 тис. гектарів орних, що більш ніж в п’ять разів більше за площу столиці нашої держави.

Якщо порівняти НААН з найбільшими аграрними компаніями України за кількістю земель, що є в користуванні, можна дійти висновку, що НААН протягом останніх п’яти років впевнено тримається серед трійки найбільших компаній в галузі, тобто в користуванні НААН знаходяться земельні ресурси колосальних розмірів. А оскільки НААН є державною науковою організацією, створеною як неприбуткова державна бюджетна установа, то і надані їй у користування землі теж є державними. Свого часу, а НААН у тому чи іншому статусі діє з 30-х років минулого століття, для виконання покладених на Академію завдань, держава виділяла їй найкращі землі, що мала у своєму розпорядженні, тому в постійному користуванні НААН знаходиться значна кількість особливо цінних державних земель. При цьому, НААН має право постійного користування, проте не може розпоряджатися цим майном, на відміну від власника, у зв’язку з чим підприємства та установи, що підпорядковуються Академії вдаються до укладення договорів про спільну обробку, спільну діяльність, підряд тощо.

У більшості випадків, зазначені вище дії здійснюються для отримання прибутків від продажу отриманої сільськогосподарської продукції, тобто фактично здійснюється безпосередня господарська діяльність, направлена на виробництво продукції замість задекларованих статутних завдань.

Протягом останніх декількох років відбулась низка доволі резонансних ситуацій, пов’язаних з Академією, включно з кримінальними провадженнями щодо розподілу та подальшого виведення земель з володіння НААН, який, на думку правоохоронних органів, проводився незаконно під різними приводами (в тому числі й передача земель під особисті селянські господарства, розпаювання, переведення земель сільськогосподарського призначення в землі для будівництва тощо).

Також, Державною аудиторською службою України у 2016 році під час перевірки діяльності НААН та підпорядкованих їй підприємств та установ було виявлено вилучення у підприємств та установ НААН земельних ділянок значною площею, а також укладення дослідними господарствами НААН з суб’єктами господарювання різного роду договорів на спільне вирощування сільськогосподарської продукції. На думку представників Держаудитслужби, такі дії є фактичною передачею землі у користування, що, за висновками фахівців, є прихованою орендою землі. Окрім цього, представниками Держаудитслужби було озвучено, що для наукової діяльності використовується лише 10% від усієї кількості землі, що належить НААН. Увесь інший об’єм фактично використовується для товаровиробництва сільгосппродукції та її подальшої реалізації.

Та ж господарська діяльність з виробництва сільгосппродукції не є основним завданням НААН, у зв’язку з чим фахівцями контрольних органів було поставлено питання щодо законності такого використання земель установами та підприємствами Академії.

Результатами непрофільної діяльності є не дуже велика врожайність, порівняно з іншими учасниками аграрної галузі. Взагалі, питанням профільної та непрофільної діяльності НААН регулярно цікавляться різноманітні органи державної влади. Так, у 2015 році у Верховній Раді України навіть було зареєстровано проект Постанови №3063 від 10.09.2015 «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин неефективного використання земельних ділянок Національною Академією Аграрних Наук України, підпорядкованими їй структурними установами, підприємствами та організаціями та пов’язаних з цим численних правопорушень» – спроба ініціювати перевірку діяльності НААН у зв’язку з неефективним використанням державних земель. Та цей проект так і залишився проектом, проте склав позитивний ефект у вигляді привернення уваги до цієї проблеми.

Потім все ж були певні зрушення в частині проведення аналізу стану використання земель НААН та визначення шляхів, механізму та способів покращення ефективності їхнього використання.

З метою вирішення даного питання, постановою від 13 жовтня 2015 р. № 1120 Кабінетом Міністрів України створено міжвідомчу робочу групу з питань стану використання земель НААН.

Перед робочою групою були поставлені такі завдання як встановлення чіткого порядку перевірки земель НААН, а другим кроком мало б бути розроблення дорожньої карти їх подальшого використання та управління, тобто визначення чіткого механізму.

Не дивлячись на те, що постанова прийнята в далекому 2015 році, станом на сьогодні – цей процес досі не врегульований, ані законодавчо, ані на рівні уряду та профільних установ, а значних результатів в частині ефективного використання державних земель, які знаходяться у користуванні НААН, на жаль, немає.

Таким чином, станом на сьогодні існують значні проблеми у контролі за використанням та відчуженням державних земель, що перебувають у постійному користуванні НААН, у зв’язку з чим даний процес потребує негайного удосконалення.

Проблеми використання державних земель НААН назрівали досить давно та потребують вирішення вже сьогодні.

Для ефективної модернізації механізму використання державних земель, що перебувають у постійному користуванні НААН, спочатку необхідно встановити причини тих проблем, яких станом на сьогодні декілька:

  • відсутність прозорості

Як було зазначено вище, НААН є лише постійним землекористувачем, тобто не має можливості передавати землі в оренду, але фактично дані землі має право використовувати лише Академія на правах постійного землекористувача, у зв’язку із чим використовуються різні обхідні шляхи для передачі земель в користування суб’єктам господарювання, як результат маємо відсутність чіткої та прозорої ставки орендної плати, оскільки в договорах про спільний обробіток та інших подібних правочинах можуть бути вказані будь-які зручні умови щодо розподілу прибутків. В такому випадку все залежить лише від погоджених умов між сторонами. Окрім цього, відсутність можливості у НААН здавати землі в оренду позбавляє Академію необхідності проводити відкриті електронні земельні торги у формі аукціону на електронних веб-майданчиках, на кшталт ProZorro або СЕТАМ (land.setam.net.ua), що також не на руку прозорим процедурам.

  • відсутність конкуренції

Ця проблема безпосередньо пов’язана з першою. Реалізація права користування державною землею не через електронні земельні торги у формі аукціону знижує конкурентоспроможність даного державного майна, у зв’язку із чим держава не отримує від такого землекористування жодного доходу, що є неприпустимим в реаліях сьогодення.

Останнім часом в суспільстві активно обговорюється питання скільки землі потрібно для цілей науки.

Питання, що робити із державними землями, які знаходяться в постійному користуванні НААН, якщо більша їх частина використовується не для наукових цілей та розвитку галузей АПК також є актуальним.

Важливість ефективного використання земель, які перебувають у постійному користуванні різних суб’єктів, повною мірою усвідомлюється тоді, коли є розуміння загальних обсягів таких земель.

В цьому плані станом на сьогодні є певні зрушення. Так, у 2019 році до Верховної Ради України було подано законопроекти щодо передачі земель, що знаходяться в користуванні НААН в оренду. В супровідному листі НААН до Верховної Ради України було також зазначено, що в постійному користуванні наукових установ та підприємств, що знаходяться у підпорядкуванні Академії перебуває загалом більше 465 тисяч гектарів земель, з яких більше третини належить до орних. Також Академією було зазначено, що весь цей масив державних земель поділяється на зони, у яких різний режим використання, в залежності від напрямів досліджень.

Так, є 98 тисяч гектарів дослідних полів, 117 тисяч гектарів землі для виробництва та розмноження насіння сільськогосподарських культур, садивного матеріалу плодових культур і винограду, 61 тисяча гектарів землі для організації кормової бази та виробництва племінної продукції.

При цьому майже 90 тисяч гектарів всієї площі орних земель зайнято землями просторової ізоляції посівів насіння вітчизняної селекції та садивного матеріалу плодових культур і винограду та використовується для ведення товарного с/г виробництва, таким чином ці землі не використовуються для безпосередньої статутної діяльності НААН, а саме для наукової діяльності.

Враховуючи зазначену інформацію, не важко зрозуміти, що нині наукова діяльність НААН не потребує такої кількості земель в користуванні.

В той же час, надлишок земель і відсутність прозорості та конкуренції в процесі її використання для здійснення виробництва сільгосппродукції призводять до різного роду зловживань і не використовуються ані для статутних цілей Академії, ані для отримання доходу державою в цілому.

Відтак, задля підвищення ефективності використання даних державних земель та збільшення надходжень як до державного бюджету, так і збільшення асигнувань на розвиток наукової діяльності НААН запропоновано передати такі землі в оренду.

Варто додати, що в будь-якому разі, у НААН має бути достатньо землі та необхідної техніки для здійснення досліджень і розвитку аграрної промисловості.

Однак, в умовах ринкової економіки бюджетне фінансування може не в повній мірі покривати всіх витрат, які необхідні для розвитку наукової діяльності та впровадження інновацій в сфері АПК, у зв’язку із чим залучення додаткових коштів від передачі в оренду частини земель, які не використовуються для статутних цілей Академії, сприяло б розвиткові НААН і, як результат всієї галузі в цілому.

Вирішити існуючі проблеми можливо за допомогою низки ефективних засобів.

Перш за все, НААН має займатися діяльністю, для якої вона була створена – наукою для розвитку аграрної галузі. Всю непрофільну діяльність Академії необхідно припиняти та сконцентрувати зусилля науковців саме на здійсненні наукової діяльності. Це підвищить якість як самих досліджень, так і продуктів цих досліджень, наприклад сортів рослин, у зв’язку з чим підвищиться запит бізнесу до вітчизняних наукових розробок.

По-друге, необхідно зробити повну ревізію всіх державних земель, які знаходяться в постійному користуванні НААН, з метою чіткого розуміння, які саме землі мають бути в користуванні НААН для здійснення науковцями досліджень, а які державні землі можуть бути використані більш ефективно.

По-третє, після визначення державних земель, які не використовуються Академією для наукових цілей можливо буде здійснити їхню передачу в оренду або використати іншим способом для наповнення державного бюджету.

Передача земель НААН в оренду іншим землекористувачам не є загрозою для держави, а навпаки надає можливість наповнити бюджет, за умови, що такий процес є прозорим та офіційним.

Конкуренція та прозорість мають бути забезпечені шляхом проведення відкритих електронних земельних торгів у формі аукціону на заздалегідь встановлених правилах, зрозумілих учасникам ринку, перш за все, для уникнення корупційної складової та наповнення державного бюджету за рахунок використання державного майна, а саме землі. В той же час отримані доходи мають бути використані в тому числі й на реалізацію статутних завдань НААН, та підпорядкованих їм підприємств, задля подальшого розвитку аграрної галузі України. Для цього варто законодавчо закріпити розподіл отриманих коштів в результаті передачі земель в оренду між бюджетом та Академією.

У цьому вже є певні зрушення. Як зазначено керівником НААН, найближчим часом заплановано передачу в оренду для сільськогосподарського використання державних земель, які не використовуються НААН. Даний процес буде здійснюватись через систему ProZorro.

Також, важливим елементом удосконалення механізму використання державних земель у складі НААН є ліквідація застарілих методів роботи. Враховуючи, що Україна з моменту проголошення незалежності будує ринкову модель економіки, державним інституціям необхідно відповідати загальному курсу держави. Цього можливо досягти, зокрема, за допомогою ліквідації існуючих монополій шляхом приватизації державних підприємств, в тому числі у сфері агропромислового комплексу, адже конкуренція є важливою складовою ринку та матиме результатом, як підвищення якості продукції, так врегулювання ціни на вироблену продукцію.

В будь-якому випадку, при вирішенні зазначених вище проблемних питань обов’язковим є врахування інтересів працівників НААН, та пенсіонерів, які працювали в Академії.

Загалом у цій сфері чимало серйозних прогалин, які викликані як недосконалим законодавчим регулюванням, так і взагалі старим форматом роботи, проте в суспільстві є запит на зміни, який також стосується й використання державної землі, що знаходиться в користуванні НААН.

Таким чином реформування даної сфери наразі є актуальним питанням, яке назріло вже досить давно, проте шляхи вирішення даного питання існують і їх треба втілювати в життя вже сьогодні.

Джерело