Цього року «стратегічного передвиборчого продукту» аграрії на круг намолотили 21,3 центнера, загалом зібрали майже 14,3 тисячі тонн зерна.

«Такої високої врожайності, як нинішньої осені, не було, принаймні, протягом останніх десяти років. Для порівняння: у 2010-му намолот з гектара становив 16,9 центнера, у 2015-му — дев’ять, торік — 16 центнерів», — зазначив голова ОДА Сергій Борзов.

З порівняно невеликої площі — 6,7 тис. га — зібрали загалом 14,27 тисячі тонн зерна. До речі, під посіви гречки щороку відводять ділянки, що суттєво відрізняються між собою. Наприклад, у 2016-му насіння поклали в ґрунт майже на 15 тис. га, а вже у 2018-му посіяли на восьми тисячах гектарів. У наступному – клин під цією круп’яною культурою скоротили до мінімуму — гречку вирощували на менш як п’яти тисячах гектарів.

За словами Сергія Борзова, річна потреба Вінниччини у гречаних крупах — приблизно шість тисяч тонн.

Для порівняння:

Найбільше зерна гречки нинішнього року виростили на Житомирщині — 17,32 тис. тонн. Середня урожайність — 11,7 ц/га. Область залишалася лідером і за загальною площею посівів цієї круп’яної культури — 14,8 тис. га.

Другу позицію за обсягом валового збору посідає Сумщина: з 7,9 тис. га намолотили 14,38 тис. тонн, пересічно з гектара — 18,2 ц.

А найщедріше вродила гречка — по 21,3 ц/га — саме на Вінниччині, де з 6,7 тис. га отримали 14,27 тис. тонн зерна для виробництва дієтичної каші.

Загалом валовий збір гречки в нашій державі, за оперативними даними Мінекономіки, цьогоріч перевищив сто тисяч тонн.

Джерело