Як не дивно, і за скандальну забудовницю Вікторію Галицьку, і … за ошуканих нею вкладників, які так і  не побачили своїх квартир. Відчуття таке, що вибір між добром і злом депутат зробив на користь бабла, сподіваючись, що з його допомогою переможе всіх і всюди. Але знову нічого не вийшло – «атаку» Пашковського відбили самі вкладники, присоромивши депутата і його підручних, що влаштовують із реальної трагедії фарс і театр.

В історії з Вікторією Галицької хорошого для забудовниці результату не варто чекати. А під хорошим вона розуміє такий, аби не виконувати зобов’язання щодо будівництва, і щоб ошукані нею українці не пред’являли претензій. Нардеп Максим Пашковський, який несподівано намалювався у Вінниці, своїми викрутасами просто підтвердив, що людей хочуть обдурити повторно. Але він пішов далі: раз люди не хочуть, щоб із ними так чинили, треба замість людей знайти покірну масовку, яка і створить необхідний фон.

Не встигли ще отримати не те що підтримки, а й адекватного пояснення перші пропозиції Пашковського, – мовляв, треба перш за все залишити в спокої Галицьку, по-друге, в усіх бідах звинуватити мерію, – як він уже приступив до реалізації свого задуму. Хоча ніхто депутата не уповноважував виступати від імені людей і взагалі вчиняти будь-які дії публічного або непублічного характеру. Пашковський просто так сам захотів. Мовчав-мовчав, засідав-засідав і раптом, як із ланцюга зірвався: прискакав до Вінниці і почав бурхливу, але абсолютно неефективну діяльність щодо зміщення уваги громадськості, і головно – ошуканих громадян.

Задля  справи згодилося все: і заклики до авторитетних людей, і тітушки (куди ж без них?), і навіть адвокат, якого нардеп щедро був готовий виділити постраждалим, але за умови, що тому дадуть мандат говорити і робити все від імені вкладників (що саме мав робити адвокат, щоб вирішити конкретну проблему людей у реальні терміни і зрозумілими інструментами, кокетливо не говорилося, але підкреслювалося, що адвокат ну ду-у-уже хороший!). Недовіра до всього цього дійства виникла відразу, тому що Пашковський схиляв до того, щоби шукати новий ґрунт для скандалу, оскільки Галицька вже зганьбилася і потрібно терміново шукати щось нове. Чуття, що Пашковський у Вінниці не просто так, не випадково, що він засланий козачок, людей не підвело.

Метою стратегії депутата, як сказано вище, було «переведення стрілок» на Вінницьку мерію. Мовляв, мер – авторитетний, а відтак має бути арбітром у скандалі. Те, що ситуація виникла між вкладниками і недобросовісним забудовником, що ситуація абсолютно зрозуміла і не потребує арбітражу третьої сторони, депутата не хвилювало. Треба в скандал затягнути мерію, неодмінно треба! А ще краще затягнути так, щоб мерія стала відповідати за зобов’язання Галицької. Таким збоченим чином можна дійти і до того, що мерія буде забудовниці компенсувати моральну шкоду… Ще під час першої зустрічі парламентарія з обдуреними людьми було видно, що постраждалі  не хочуть брати участь в такому сценарії і не довіряють такому плану, бо він надто погано пахне. І тут би Пашковському пригальмувати, знизити темп, глибше вивчити суспільні настрої, але, як кажуть ЗМІ, він – останній резерв Галицької і її покровителів, які поспішають уникнути відповідальності.

Не отримавши підтримки, Пашковський вирішив зіграти на випередження, але випередив, схоже, лише здоровий глузд. У Вінниці зібрався протест проти обдурювання вкладників, але … без єдиного обманутого вкладника. І не проти аферистів-забудовників, а проти мерії. Сюр, справжнісінький сюр. Кілька десятків людей, прапори, транспаранти, мегафони, димові шашки – все по-дорослому, лише за одним винятком. Це був театр, справжній спектакль, і головним актором там був Пашковський. Депутата прямо запитали: хто ці люди? Виявляється, це – вкладники проблемних ЖК. Але на резонне питання, чому на мітингу горлають явно неповнолітні і більше схожі на спортсменів і тітушок особи, парламентарій нічого зрозумілого не сказав (що й не дивно, бо спортсмени були з клубу помічника його колеги – депутата Драбовського). Мовляв, ми запросили, а хто там прийшов – невідомо. Просто хтось прийшов. Недивно, що депутата не сильно турбує, що прийшли не ті люди. Тому що цей театр, манекени і декорації – для нього. Все, що потрібно було Пашковському, це й було виконано.

Для підігрівання напруги перед мітингарями розкидали підроблені долари, що тільки викликало нові запитання. Бо суть скандалу в тому, що забудовник гроші взяв, зобов’язання не виконав, людей обманув… Люди хочуть гроші повернути, а це, типу, так їм Галицька гроші повернула!? Роздрукованими на принтері купюрами? Після мітингу комунальники різними словами крили тітушок, бо довелося прибирати розмоклий папір, адже за собою прибрати «активісти» не здогадалися.

Ошукані вкладники були на мітингу. Але не для участі, а щоб присоромити тих, хто виступає від їхнього імені, хто піариться на трагедії, хто намагається вигородити аферистів. Це було дуже видовищно й емоційно. Тому що  кілька розлючених людей, які опинилися в біді, просто заткнули роти десяткам зібраних за 200 гривень псевдоучасників. Постраждалим втрачати нічого – їх обікрали, а тому вони можуть собі дозволити і підвищити голос на лжезахисників, та й фактажем вони володіють краще зігнаних спортсменів зі спортклубу Ільчишина.

Це була стовідсоткова політична акція в рамках стратегії перекладання відповідальності на мерію і вигороджування справжніх винуватців. Галас проплаченого мітингу нікого ні в чому не переконав, але водночас і не вирішив жодної проблеми постраждалих. Швидше, навпаки, – розлютив людей. Адже від їхнього імені прийшли не вирішувати проблему, а поглиблювати її, перетворюючи господарський спір в політичне шоу.