На вулиці вінницького Шаргорода прийшло свято. Президент Володимир Зеленський почув неодноразові проханням місцевих активістів і відсторонив від посади голову Шаргородської районної адміністрації Катерину Кедик. Нарешті район полегшено зітхне і почне приходити до тями після правління самого неефективного керівника, якого тільки знали старожили.
У вівторок, 9 липня, президент Володимир Зеленський звільнив з посад 70 голів районних державних адміністрацій – всі вони потрапили під скорочення у зв’язку зі зміною президента. Але, відомо, що якщо керівник не викликає нарікань, якщо ефективно керує, якщо населення задоволене, соціально-економічні показники зростають, то новий глава держави залишає чиновника на посаді.
Сім десятків керівників районної ланки довіри президента не виправдали. До них немає претензій політичного характеру – добре відомо, що Зеленський ніколи не ставив завдання мстити комусь за приналежність до тієї чи іншої партії. Просто вони не впоралися з їх обов’язками. Не виправдали довіри президента і підвели місцеве населення. Тримати таких далі на постах – означає провокувати соціальну напруженість, гальмувати розвиток районів.
Катерина Кедик фігура примітна. Пост в райдержадміністрації вона отримала без будь-якого досвіду місцевого управління. Так, мадам прийшла з бізнесу, але так з бізнесу прийшов і провалив все президент Порошенко. Крім вміння поповнювати свою кишеню на державній посаді повинна бути ще та сама жилка, коли за народ переживаєш. А Катерина Станіславівна за народ якщо і переживала, то далеко не в першу чергу.
Відсторонена керівниця отримала пост в 2016 році після того, як протягом 20 років очолювала СТОВ «Хлібороб» села Козлівка Шаргородського району. Аграрна сфера – складна. Але держуправління – це зовсім інший рівень і відповідальності, і навичок. Це не надої з центнерами врожаю, це живі люди. Які на тебе і не працюють навіть, але інтереси яких ти повинна захищати і представляти. Тут мало бути хорошим менеджером, тут треба розуміти сподівання людей, відчувати соціальне оточення, бути спочатку головою району, а потім вже призначенцем від партії або політичного лідера. Власне, саме перший виступ на церемонії призначення Катерини Кедик викликав питання. Призначена голова райдержадмінстрації подякувала за довіру всім, хто її підтримав і запевнила всіх присутніх, що високий кредит довіри, який вона отримала виправдає. А від кого вона отримала цей кредит довіри, якщо її ніхто на прямих виборах не вибирав? Її призначив Петро Порошенко персональним декретом і це зовсім не дає ні легітимності, ні тим більше карт-бланшу. Але Катерина Станіславівна розсудила, що раз вона в Шаргороді влада, то і ніхто їй більше не указ.
За період на державній посаді Кедик НЕ приростала симпатіями шаргородців. Зате приростала земельними наділами її господарство. І це єдиний результат її правління. На який варто було б звернути увагу відповідним органам.
Кедик не займалася розвитком ввіреної території, забила на прохання населення, але справно просувала інтереси Володимира Гройсмана. Мадам просто відмовилася від співпраці з районною радою. Де, закономірно, не мала підтримки більшості. У своєму розумі жоден радник не міг би лізти в її схеми, тому що вона просто намагалася узурпувати рішення по розпорядженню бюджетними коштами. Пощастило, що депутатський корпус тоді встав на захист норм законності і не дав їй перекроїти фінансовий документ під свої особисті інтереси.
Вважаючи, що отримала посаду на відгодівлю, Кедик активно просувала Володимира Гройсмана. Якщо так порівняти, то половина сказаних нею на посаді слів були заздоровницями на адресу прем’єра, часом настільки захлиналась, що ставало не по собі. Але міри Катерина Станіславівна не знала, а тому все більше втрачала зв’язок з реальністю, тому що якщо спочатку славословила Гройсмана, то пізніше перейшла до відкритої і неприкритої агітації за нього і його партію, а слідом і просто намагалася примусити сільських голів підтримувати главу уряду і його стратегію.

Якби Кедик залишилася на посаді після обрання Зеленського, це могло б відвернути від президента всю Вінницьку область. Кедик – це такий лакмусовий папірець, за яким судять про те, куди область взагалі рухається. Якщо на посту – значить схеми працюють, кишені кого треба поповнюються справно, надій немає. Але Зеленський надію дав. Так, ризикуючи отримати у відповідь «привіт» від кабінету міністрів Гройсмана, але Вінниця не забуде той крок, що президент зробив назустріч вінничанам, оскільки не буває у великій державі великих і малих проблем, всі проблеми мають значення і повинні бути вирішені. У Шаргороді Зеленський проблему вирішив. І може розраховувати на крок у відповідь виборців, які підтримають президентську програму перезавантаження державної системи, проголосувавши за такий склад Ради, який не буде саботувати президентські ініціативи, щоб нові Кедики не з’являвся на державних посадах.