Депутат Верховної Ради України Анатолій Драбовський, якій представляє 12-й вінницький округ, розповів, як йому бути в шкірі народного обранця, які у нього відчуття від Києва та української політики, як справи зі зняттям імунітету у парламентаріїв і чому знизилася медійність  у соціальних мережах. Член парламентської команди Володимира Зеленського відверто відповів на наші питання і розвіяв деякі домисли. 

Анатолій Григорович, доброго дня. Почнемо з самого початку, як Вам зміна Вінниці на Київ?

Добрий день. Знаєте, в Вінниці спокійніше. У Києві відчуваєш, як киплять політичні пристрасті. Але відразу хочу попередити, що не збираюся з вінничанина перетворюватися на киянина.  Моя «мала батьківщина» буде завжди у моєму серці. Київ нехай буде столицею, а я залишусь Вінничанином.

Як пройшов перший місяць? Як вам робота в політиці, як атмосфера в «Слуга народу»?

Це незвичайний досвід. Зізнаюся, часу на активізацію взагалі не було. В партії «Слуга народу»  відразу після обрання було чітко визначено, що ми всі йдемо в Раду служити державі і бути опорою президента.  Дякую, що провели тренінг в Трускавці. Зізнаюсь, без нього було б набагато складніше. Я, хоч і став депутатом, але, як проста людина, я один, у мене лише я і мої близькі, немає прислуги, тож переїзд, підбір помічників, перші ж політичні задачі – все це потрібно було робити майже одночасно. Було складно, але впорався.

Як сім’я ставиться до того, що потрібно багато часу проводити у Києві?

Дуже просто.  Сім’я залишилася у Вінниці, ні в кого не з’явилося  бажання переїздити зі мною до столиці. Дружина навіть сказала, що депутатом обрали тебе, а не нас. Нам спокій і затишок Вінниці ближчий до серця, ніж шик столиці. Тому приходиться нелегко, так як завжди звик бути поруч із ними. Я і моя родина – самі звичайні люди по мірках в  Україні. Для нас бути разом велика цінність. Бути на відстані – не дуже приємні моменти життя.

Робота в Києві не зменшує значення Вінниці у Вашій свідомості?

Ні в якому разі. Як я вже казав, я – Вінничанин, якій тимчасово працює у Києві. І з Києва я повернусь до Вінниці, коли моя служба закінчиться. У Вінниці весь мій світ, всі друзі, все назавжди. Я її ніколи не проміняю ні на Київ, ні на якісь там Мальдіви. Навіщо це мені?  Я людина без панських замашок, я люблю Вінницю, люблю її простоту, душевність і красу.

Ну що ж, тоді задам вам питання у лоб. Ряд регіональних ЗМІ розповсюдили інформацію про те що Ви, начебто, не голосували за внесення змін в Закон про позбавлення депутатської недоторканості. Що сталося насправді?

Хитруни які. Але нас під час тренінгу в Трускавці попереджали, що кожен наш крок будуть роздивлятися під лупою і нещадно перекручувати у політичних інтересах. По-перше, і я хочу це підкреслити, цей закон вже прийнятий у першому читанні і я голосував за нього. Це є принципова позиція Президента, партії «Слуга нарада»  і моя як депутата. Проте, по-друге, ми маємо усе робити законим шляхом. Я наполягаю на тому, що Україна не має повторювати курс попередників, які були при владі, які приймали закони «під себе», як їм хотілось, що привело нашу державу до краю прірви. Тому, коли було винесено на голосування законопроект № 1009, я не взяв участь у голосуванні, а не голосував проти, як писали деякі ЗМІ. 

Практикуючі юристи, у тому числі і юридичне управління Верховної Ради вказали депутатам на ряд невідповідностей, які порушують права людини і суперечать Конституції України, загрожують просто заблокувати процедуру зняття недоторканості. Пояснюю, в чому тут причина: Рада сьогодні працює в «турборежимі» . Ми всією командою працюємо в заданому Президентом темпі. Володимир Олександрович, не дивлячись на деякі нотки гумору, під час його візиту до парламенту гранично чітко визначив головні завдання, які ставить перед собою, перед депутатами, перед Україною. Одне з них – якнайшвидше руйнування корупційних кайданів, які огорнули країну. Зняття недоторканості  – крок у цьому напрямі. Але цей крок потрібно зротити так,  щоб потім не довелося робити два назад (а такі прецеденти у минулому країни  вже були). Зізнаюсь, мені трохи важко впоратись з таким потоком документообігу, тому я і мої колеги взяли за основу думку юридичного управління Ради. А юристи нам чітко вказали на ряд серйозних  упущень…

Але це не означає, що недоторканість залишиться?

Ні, звичайно.  Як я і казав виборцям, я – член команди Володимира Зеленського, я йду в Раду забезпечити підтримку Президенту та його ініціативам, я виступаю і підтримую зняття депутатської недоторканості і я голосую за закон № 1009 після того, як його приведуть у конституційну відповідність. Я хочу, щоб мій голос не пропав даремно, щоб не було ніякої лазейки, щоб ця проклята недоторканість раптом повернулась. Знаю, що Президент також звертав увагу на те, щоб імунітет був ліквідован раз і назавжди. Тому я вніс ряд пропозицій по уточненню деякіх положень Закону № 1009. Закон буде прийнято, я буду голосувати ЗА.

Ваша медійність знизилася за той час, що ви працюєте депутатом. Чому так? Деяким здається, що депутати  потехеньку віддаляються від  народу.

Це домисли. Але я признаю, що моя активність в інтернеті та ЗМІ знизилась. Але цьому є проста, я б навіть сказав, технічна причина. Як тільки я приїхав до Києва, почалась робота. Зізнатись, я трохи розгубився, тому що робити потрібно було все й одразу. Я шукав помічників, вникав у роботу парламенту та мого комітету – а це весь час, багато часу. Але я хочу заспокоїти своїх  виборців. Я не просиджував штани. За той період, що я «випав» з ефіру, вже зроблено дуже багато корисних та правильних справ.

Наприклад?

Ну, наприклад, ми, команда «Слуги народа», команда Президента Зеленського, зробили за 8 днів роботи у пленарному режимі те, що наші попередники не могли зробити за 28 років незалежності країни. Це якщо показувати політичний масштаб. Якщо брати окремо, то, будь ласка: у рекордні строки сформована президія Ради, обраний спікер, затверджено уряд. Почалася реалізація президентської програми – зняття імунітету, введені штрафи для депутатів-прогульників, залагоджено деякі питання по поверненню наших полонених, для них створені нормальні умови, ведеться очистка держапарату від різного роду пройдисвітів або улюбленців минулих «високих чинів», введені норми конфіскації майна, нажитого корупційним шляхом, створена система заохочення за інформацію про акти корупції, розблокований Антикорупційний суд, поставлена крапка у епосі «Євробляхерів». Спрощений процес ліцензування, на якому наживалися чиновники, бізнес звільнили від зайвої паперової тяганини, прийнятий антирейдерський закон, спрощені митні процедури для бізнесу, прибрано з кримінального кодексу «корупційну» норму про фіктивне підприємництво, ліквідовані норми, які дозволяли «ховатись» крупному бізнесу та не сплачувати податки і т.д.

І це лише маленька частина того, що зроблено. Адже за кожним рішенням  – години праці, нерви, відповідальність. Президент поставив перед депутатами дуже високу планку, і ми робимо усе, щоб відповідати всім вимогам. Так, у такому режимі не завжди є час на соціальні мережі, на інтерв’ю. Але великі цілі потребують великих зусиль. 

Ви кажете про прийнятті закони. Це потрібна справа, але що на рахунок прийому громадян? У своїй кампанії  Ви робили упор на зв’язку регіонів із депутатами, на зв’язку простих людей з їх обранцями у Раді.

Абсолютно вірно, і ця зв’язка знаходить конкретні риси. Від заявлених мною під час передвиборчої агітації ідей я не відказувався (у «Слузі народу» за таке чекають нещадні санкції). Активна праця із мешканцями вже почалася. Мною сформована приймальня, декілька зустрічей із громадянами, які висловлювали свої прохання у період кампанії, я уже провів, але цього замало, і ми будемо нарощувати роботу. Враховуючи, що вже йдуть сотні звернень, у найближчій час ми відрегулюємо схему, по якій можна записатися на прийом. Я відкритий до праці з людьми, для мене немає своїх та чужих проблем. Я – депутат парламенту, ми обрані, щоб людей чути та слухати, щоб допомагати у вирішені проблем.

Що б Ви хотіли сказати своїм виборцям прямо зараз?

Дякую за таку можливість. Дорогі друзі, земляки Вінничани, українці. Я закликаю Вас вірити нашому Президенту, вірити у краще майбутнє усієї нашої великої країни. Ми будуємо нову державу, можливо, не так швидко, як хотілося би деяким, але ми йдемо до визначеної Володимиром Зеленським мети – зробити Україну державою, у якій панує мир, справедливість, рівність можливостей; побудувати європейську державу, з якої не буде бігти народ, у якій буде достойна робота та зарплати, у якій буде нормальна екологія, рівні дороги, якісна освіти та медицина. Ми тільки почали та запевняю вас, що зі шляху не зійдемо та не прогнемося під корупціонерів та олігархів. Наша парламентська команда, команда «Слуги народу», команда Президента – усі працюємо в унісон. Не довіряйте фальшивим словам –  вірте справам.  Зміни вже наступають і це багатьом не подобається. Але їхня доля – минуле. А ми усі з вами йдемо у майбутнє.

Джерело